Спортивне серце: що таке синдром спортивного серця?

Ні для кого не секрет, що заняття спортом впливають не тільки на м’язи, але і на внутрішні органи. Серце є тим внутрішнім органом, на який заняття спортом мають найбільший вплив. І це не дивно, адже серце виконує в організмі людини роль насоса, накачуючи кров’ю судинну систему. Під час тренувань м’язам необхідний кисень і серце насичує м’язи кров’ю, збагаченою киснем. В процесі тренувань або іншої фізичної активності серце працює максимально активно, частота серцевих скорочень перебуває на високому рівні, щоб забезпечити м’язи необхідною кількістю кисню. Найменш активно серце працює під час сну, коли всі процеси в організмі людини сповільнюються і частота серцевих скорочень зменшується.

Серце, як і м’язи, адаптується до навантажень і може змінюватися під дією цих навантажень. Зміни серця, викликані тренуваннями, називаються синдромом спортивного серця або просто спортивним серцем.

Що таке спортивне серце?

Спортивне серце — це комплекс характерних змін в серці, які мають адаптаційний характер, що сталися в результаті систематичного виконання великого обсягу фізичної роботи. Вперше термін «спортивне серце» з’явився в медичній літературі в 1899 році.

Наявність синдрому спортивного серця неможливо виявити без проведення електрокардіограми, так як спортивне серце не має будь-яких негативних симптомів, які могли б турбувати людину, і не призводить до будь-яких проблем зі здоров’ям.

За допомогою ехокардіографії і електрокардіограми можна побачити, що спортивне серце має більший обсяг камер і більшу товщину стінок міокарда. Подібні зміни в серці можуть трактуватися як ексцентрична гіпертрофія (властива для представників тих видів спорту, в яких тренують переважно витривалість) або концентрична гіпертрофія (властива для представників тих видів спорту, в яких тренують переважно силу).

Тренування на витривалість призводять до ексцентричної гіпертрофії серця

Як змінюється функціональність спортивного серця?

Так як спортивне серце має камери більшого обсягу і більш товсті стінки міокарда, воно є більш сильним і продуктивним, тому може прокачувати більше крові за одне скорочення, ніж серце звичайної людини. Наслідком цього є те, що спортивному серцю необхідно здійснювати меншу кількість скорочень, щоб забезпечувати організм киснем. Саме тому одним із симптомів спортивного серця є низька частота серцевих скорочень — 50-60 ударів на хвилину. При цьому у деяких професійних спортсменів частота серцевих скорочень може опускатися до 30 ударів на хвилину.

За яких умов розвивається синдром спортивного серце?

Як було написано вище, синдром спортивного серця розвивається тоді, коли людина систематично виконує великий обсяг фізичної роботи. На даний момент медики сходяться на тому, що для розвитку синдрому спортивного серця досить тренуватися близько семи годин на тиждень. В ході одного з досліджень було встановлено, що у спортсменів, які займаються розвитком витривалості, частіше розвивається синдромом спортивного серця. Також було встановлено, що у таких спортсменів збільшується як лівий, так і правий шлуночок. У спортсменів, які займаються розвитком сили, як правило, збільшується тільки лівий шлуночок.

Тренування на силу призводять до концентричної гіпертрофії серця

Як дізнатися, чи є у мене синдром спортивного серця?

Для того, щоб дізнатися, чи є у вас синдром спортивного серця, вам необхідно звернутися до лікаря-кардіолога, який призначить вам ехокардіографію і електрокардіограму.

Чи варто турбуватися, якщо у мене є синдром спортивного серця?

В цілому, турбуватися через синдром спортивного серця не варто, оскільки не дивлячись на зміни структури, робота серця при синдромі спортивного серця не порушується. Однак варто періодично відвідувати лікаря-кардіолога, щоб контролювати стан серця.

Також варто відзначити, що після того, як людина припиняє займатися спортом, його серце зменшується і протягом року або двох перестає бути спортивним.